У своїй заяві Фату Бенсуда вказала, що її Управління прийшло до висновку про те, що «існують розумні підстави вважати … що широкий діапазон діянь, які становлять воєнні злочини та злочини проти людяності... були скоєні в контексті ситуації в Україні». Ці злочини були скоєні різними сторонами конфлікту в контексті ведення бойових дій, в Криму і в процесі затримання. «Наступним кроком в цьому процесі має бути звернення до суддів Досудової палати попереднього провадження Суду за дозволом розпочати розслідування», додала вона.
«Організації громадянського суспільства в Україні активно документували злочини, вчинені на сході України і в Криму, і подавали наповнені доказами доповіді прокурору МКС, при цьому продовжуючи моніторинг національних судових процесів. Ми вітаємо той факт, що прокурор визнає існування міжнародних злочинів в Україні і відсутність справжніх внутрішніх розслідувань і переслідувань, і сподіваємося, що дозвіл на повноцінне розслідування буде незабаром дано», сказав Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи (ХПГ).
Наші організації подали кілька комунікацій за статтею 15 до офісу прокурора МКС (OTP) за останні шість років, з проханнями про те, щоб Суд почав розслідування, останні дві були присвячені воєнним злочинам і злочинам проти людяності, скоєних стосовно осіб, позбавлених свободи, [1] та пов’язаними з конфліктом сексуальними злочинами, вчиненими в місцях незаконного позбавлення волі на сході України. [2]
Хоча Україна визнала юрисдикцію МКС стосовно міжнародних злочинів, скоєних на її території з лютого 2014 року в двох разових деклараціях, вона не ратифікувала Римський Статут, незважаючи на активну діяльність українських і міжнародних НУО, спрямовану на національні органи влади.
«Після того, як Прокурор МКС заявила про закінчення попереднього вивчення «українського кейса» і оголосила про готовність звернутися до суддів за дозволом на розслідування, саме час нагадати, що Україна досі не ратифікувала Римський Статут. І тепер, коли розслідування переходить до основної стадії, Україна має тільки зобов’язання, як країна-відправник разової декларації, і ніяких прав, які мають повноцінні учасники. Цю дивну ситуацію слід в самому найближчому часі виправити», заявила Олександра Матвійчук, голова київського Центру громадянських свобод (ЦГС).
Прокурор МКС також підкреслила у своєму оголошенні обмеження операційної спроможності Офісу Прокурора МКС, зокрема, «у зв’язку з дефіцитом і активним використанням ресурсів» і необхідністю розставляння пріоритетів при роботі Офісу Прокурора, що буде частиною обговорення з наступним обраним Прокурором.
«Для належного розслідування важких міжнародних злочинів, скоєних в Україні – й в інших ситуаціях, які будуть розглядатися МКС, – Суду потрібні належні кошти і ресурси. Замість того, щоб дозволити бюджету застоюватися, або навіть зменшуватися з року в рік, держави-учасники повинні надати Суду фінансові ресурси, необхідні для здійснення його місії і переходу від підходу, мотивованому ресурсами, до підходу, мотивованому потребами», заявила Дельфін Карленс, глава відділу міжнародного правосуддя МФПЛ.